Поради

Про що говорити з дитиною?

21 питання для спілкування

Спілкування з дітьми це дуже важливо. Про це не раз говорили вам говорили, я в цьому впевнена)

А я сьогодні хочу запропонувати вам теми для спілкування...і не прості теми, а чарівні!

Чим же вони чарівні, запитаєте ви?

А є в цих темах один секретний секрет - вони допомагають в бесіді розкритися саме дитині, а не дорослому і цим самим налагодити стосунки з дитиною.

Це чарівне 21 запитання стане в нагоді всім причетним до розвитку дітей, а саме батькам, психологам і педагогам.

Користуйтеся і будьте психологічно здорові!

https://www.facebook.com/ladan.elena/videos/2948841728540783

Як зберегти психічне здоров’я під час карантину: поради психолога

Як допомогти дитині розвинути самомотивацію

Таку важливу якість, як самомотивація, часто недооцінюють. Це один з визначальних факторів успішності дитини в школі. З моменту народження в дітей присутнє природне бажання навчатися чомусь новому, яке зберігається аж до семирічного віку. Далі успіх навчання багато в чому залежить від мотивації. Звичайно, батьки не можуть змусити дитину бути більш мотивованою, але вони можуть допомогти їй розвинути здатність самовмотивовуватися. Повірте, якщо ви посприяєте цьому зараз, у майбутньому ваша дитина буде дуже вам вдячна.

Для цього дотримуйтесь наступних рекомендацій:

Вселяйте в дитину оптимізм. Звичка шукати шляхи вирішення проблем, а не зациклюватися на минулих невдачах допомагає дивитися на життя більш оптимістично. Будьте оптимістом, а дитина братиме з вас приклад.
Заохочуйте наполегливість дитини. Хваліть дитину за наполегливу працю, а не тільки за досягнення. Це допоможе їй розвинути завзятість, необхідну, щоб у майбутньому справлятися з труднощами й досягати поставлених цілей.

Навчіть дитину справлятися з невдачами. Розкажіть дитині, що іноді в її житті траплятимуться невдачі. Показуючи приклад гідних перемог і поразок, ми допомагаємо дитині навчитися не боятися невдач й ефективно справлятися з ними в майбутньому.

Заохочуйте інтерес дитини. Чим більше різноманітних інтересів у дитини – тим більше нових можливостей перед нею відкривається. Гармонійне поєднання навчання й особистих інтересів допомогає дитині навчитися вирішувати більш складні завдання.

Радійте досягненням. Навчіть дитину радіти як власним досягненням, так і досягненням інших людей. Це дасть їй позитивний настрій для підкорення нових вершин.
Допоможіть дитині досягти успіху. Надайте дитині можливість досягти поставленої мети й відчути від цього позитивні емоції. Це допоможе їй сформувати почуття самоповаги, необхідне для розвитку самомотивації.

Розвивайте інтерес дитини до нових знань. Прагнення дитини пізнавати нове допоможе їй краще засвоювати шкільну програму. Це особливо актуально, якщо ви хочете підвищити успішність дитини в школі. Якщо дитина цікавиться динозаврами – вивчіть разом з нею, скільки років тому вони існували, їх види та особливості харчування. Якщо ви готуєте їжу – разом вимірюйте кількість інгредієнтів, необхідних для страви. Так ви можете ненав'язливо розповісти щось нове з математики або інших наук, а також показати, наскільки ці знання корисні та практичні в реальному житті.
Навчаючи дитину, пристосовуйтесь до її особливостей. Одним дітям легше сприймати нову інформацію за партою. Інші краще навчаються на наочних прикладах. Враховуйте особливості дитини, коли вчите її чого-небудь. Так навчання пройде веселіше й не перетвориться на нудну буденність.
Усі батьки хочуть, щоб їхні діти були успішними в школі та в дорослому житті. Починайте з раннього віку й мотивуйте свою дитину засвоювати нові знання. У майбутньому це буде для неї дуже корисним.

Психологічні рекомендації щодо підготовки до ЗНО

Готуючись до зовнішнього незалежного оцінювання, кожен випускник ставить запитання: чи змінилася система оцінювання знань цього року? Як підготуватися до підсумкового випробування найефективніше? Які посібники варто використовувати? Як підготувати себе психологічно?

Вашій увазі пропонуються кілька рекомендацій, які стануть вам корисними.

- спочатку підготуйте місце для занять. Заберіть зі столу усі зайві предмети, зручно розкладіть свої зошити, підручники, ручки тощо;

- складіть план своєї роботи.  Складіть план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ви робите і не говорити :  « Я займаюся  чи готуюсь», а « Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;

- починайте із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишайте на після обіду;

- чергуйте заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерв у першій половині дня  не повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної переви збільшуйте на 5 хв. Не забувайте у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки.

- регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне  наступне повторення повиннно бути коротшим попереднього.

- займайтеся самопереконанням. При всій свій простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе . Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д. , я напишу добре тестування.

- не потрібно заучувати напам’ять певні тексти, вчіться робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядайте.

- багато хто вважає, що щоб повінстю підготуватися до іспитів бракує одного дня. Це невірно.  Вже після обіду важливо  припинити готуватися, здійснити прогулянку на свіжому повітрі, прийняти душ, підготувати  одяг,  документи, інші необхідні речі.

У день ЗНО

- будь сконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.

- дій швидко, але не поспішай.  Перед Тим, як дати остоочну відповідь , двічі прочитай завадання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.

- спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.

- пропускай!  Потрібно навчитися швидко пропускати важкі  і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.

- читай завжди уважно завдання до кінця.  Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях шлях до помилок.

- думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забуть про попереднє.

- якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.

- використовуй методику виключення.  Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.

- завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.

- вгадуй, довірся власній інтуїції, і вона разом із твоїм  логічним мисленням  допоможе тобі.

Успішної здачі іспитів вам, випускники!

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ

Агресія – індивідуальна аби колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Агресивність супроводжують:

• неадекватне самооцінювання (занижене або завищене),
• неадекватний рівень домагань, що не відповідає можливостям підлітка;
• підвищена емоційна напруженість і тривожність;
• різний ступінь неадекватності уявлень підлітків про своє місце в сім'ї, про ставлення до них однолітків,
• низький рівень сформованості комунікативних навичок тощо.

Агресія підлітків безпосередньо не пов'язана з порушенням усталених Правил і норм та відокремлюється від асоціальної поведінки

Основними формами агресивної поведінки є:

• фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої людини;
• негативізм, спрямований проти керівництва і встановлених правил;
• підозріливість, тобто недовіра до людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити;
• вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи, приниження;
• аутоагресія – агресія, спрямована на самого себе.

Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:

1. задоволення потреб у спілкуванні;
2.  самовираження та самоствердження;
3. відреагування на неблагополучну обстановку в сім'ї та на жорстоке ставлення з боку батьків;
4. досягнення значущої мети.

Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом.

Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії.

У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти чималі стриманість, терпіння, пам'ятаючи, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки, психолог) – їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження при них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості. Перевести активність агресивної дитини в конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів і схильностей. Поступове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реакції, дасть змогу відвернути дитину від дріб'язкового «з'ясування відносин» і переключити на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співробітничати з іншими.

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.
• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.
• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

• Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.
• Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей єдність їхніх дій.
• Не застосовувати фізичні покарання.Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.
• Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.
• Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.
• Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.
• Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.
• Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ КРАЩЕ ВЧИТИСЯ?

Поради батькам

1. Забезпечте своїй дитині вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
2. Програми включають більше теоретичного матеріалу, тому слід привчити дитину міцно завчати окремі правила з навчальних предметів.
3. Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Нехай удома вони виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів. Заведіть дітей у бібліотеку, читальний зал не силою, але привчайте до повсякденного читання художньої літератури, просіть їх переказати прочитане.
4. Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
5. Дбайте про те, щоб дитина була охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників. 
6. Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем.
7. Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та додаткову літературу.
8. Пам'ятайте, клас, де навчається ваша дитина, - об’єднання  трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружнішими, цілеспрямованішими будуть ці колективи, тим у кращій атмосфері буде формуватись ваша дитина.
9. Не забувайте: дитину не можна карати за невміння, а терпляче вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
10. Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
11. Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
12. Умійте ставити себе на місце дитини.
13. Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - її перший ворог.